Понеділок, 24.09.2018, 10:25

Вітаю Вас Гость | RSS

Міщенко Дмитро Олексійович

Дмитро Олексійович Міщенко (* 18 листопада 1921, Степанівка Перша, Приазовського району) — український письменник, кандидат філологічних наук з 1955 року. Лауреат державної премії України ім. Т. Г. Шевченка — в 1993 році.

Біографія

    Народився Дмитро Міщенко 18 листопада 1921 року в селянській родині. Дитинство і юність минули в селі Степанівка Перша, теперішнього Приазовського району Запорізької області.
   По закінченні середньої школи в 1941 році був зарахований студентом Дніпропетровського університету, та замість навчання у вищому навчальному закладі змушений був піти до лав захисників Вітчизни (бо почалася німецько-радянська війна 1941-1945 років). Після короткострокового навчання в Краснодарському мінометному училищі відбув на фронт. Як командир батареї польової артилерії брав участь у боях на Південному, Сталінградському, Південно-Західному, Першому, Другому та Четвертому українських фронтах, у штурмі Берліна і звільненні Праги.
    З 1946-го по 1951 роки навчався на філологічному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, а з 1951-го по 1954 роки - в аспірантурі цього ж університету. Кандидат філологічних наук в це же період відзначився плідною співпрацею з видавництвами та пресою, публікуючи у них свої перші твори.
    Першу свою книжку Дмитро Міщенко видав у 1955 році, перебуваючи на видавничий роботі, а, незабаром, в 1956 році став заступником головного редактора Держлітвидаву України (пропрацювавши до 1961 року).
З 1964—1973 роки Дмитро Міщенко уже головний редактором видавництва «Радянський письменник» (з 1991 — «Український письменник»).
Дмитро Олексійович Міщенко за свою плідну працю на творчій ниві відзначався нагородами: за збірки «Полювання на жар-птицю» (1990) та «Особисто відповідальний» (1991) удостоєний Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1993). Лауреат премії ім. О.Фадєєва, за роман "Вітри приносять грозу" відзначений медаллю А.Макаренка.

Творчі набутки

    Міщенко Дмитро Олексійович відомий український письмен-ник, кандидат філологічних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Григоровича Шевченка, автор численних творів – від збірок оповідань до романної трилогії.
   Наразі наводимо перелік творів Дмитра Олексійовича та презентуємо декілька з них:
* ВИБРАНІ твори: У 2-х т. / Дмитро Міщенко – К.: Дніпро, 1981.
::Т. 1: СІВЕРЯНИ; Найвищий закон: романи. – 549 с.
**Т. 2: ВІТРИ приносять грозу: роман; Особисто відповідальний; Батальон необмундированих: повісті. – 477 с.
* ВИБРАНІ твори: У 2-х т. / Дмитро Міщенко. – К.: Дніпро, 1991.
::Т.1: Синьоока Тивер: іст. роман. – 443 с.: іл.
::Т.2: Лихі літа ойкумени; Розплата: іст. романи. – 795с.: іл.
* БАТАЛЬОН необмундированих: повість / Дмитро Міщенко; худож. В. В. Волков. – К.: Молодь, 1995. – 80 с.: іл.
* БАТЬКІВСЬКА лінія: оповідання / Дмитро Міщенко. – К.: Молодь, 1960. – 120 с.: іл.
* БУНТІВНИЙ князь: іст. роман / Дмитро Міщенко. – К.: Укр.. письменник, 1993. – 303 с.: іл.
* ВЕСНЯНА повінь: (Дружна сім’я; Голос серця): оповідання / Дмитро Міщенко. – К.: Держлітвидав України, 1960. – 59 с.: іл.
* ВІРА, надія, любов: повість, оповідання / Дмитро Міщенко. – К.: Молодь, 1971. – 200 с.: іл.
* ВІТРИ приносять грозу; Чому не сходяться дороги: романи / Дмитро Міщенко. – К.: Дніпро, 1972.- 567 с.: іл. Біографічна довідка, с. 566.
* ДОЛЯ поета: оповідання / Дмитро Міщенко.- К.: Рад. письмен-ник, 1961. – 109 с.: іл.
* ДРУГЕ заміжжя: повісті, оповід. / Дмитро Міщенко. – К.: Рад. письменник, 1980. – 270 с.: іл.
* Лихі літа Ойкумени: іст. роман / Дмитро Міщенко; худож. Р. М. Багаутдінов. – К.: Рад. письменник, 1985. – 464 с.: іл.
* НАЙВИЩИЙ закон: роман / Дмитро Міщенко. – К.: Дніпро,1978. – 242 с.: іл.
* ПОЛЮВАННЯ на жар-птицю: роман, повісті, оповід. / Дмитро Міщенко. – К.: Рад. письменник, 1990. – 448 с.: іл.
* РОЗПЛАТА: іст. роман / Дмитро Міщенко; післямова В. Річки; худож. Р. М. Багаутдінов. – К.: Рад. письменник, 1987. – 381 с.: іл.
* СИНИ моря: оповідання / Дмитро Міщенко; худож. М. Глущенко. – К.: Рад. письменник, 1955.- 183 с.: іл.
* СИНЬООКА Тивер: роман / Дмитро Міщенко; худож. М. М. Левчишин. – К.: Рад. письменник, 1983. – 432 с.: іл.
* СІВЕРЯНИ: роман.- Допов. і випр. вид. / Дмитро Міщенко.- К.: Держлітвидав України, 1961.- 235 с.: іл.
* У МОРІ затишку немає: повість / Дмитро Міщенко. – К.: Рад. письменник, 1970. – 325 с.: іл.
* ЧЕСТЬ роду: дилогія / Дмитро Міщенко; худож. В. О. Хомен-ко. – К.: Дніпро, 1986. – 430 с.: іл.
* ЧОМУ не сходяться дороги: роман / Дмитро Міщенко. – К.: Рад. письменник, 1963. – 315 с.: іл.
* РОЗВИТОК реалізму в творчості М. Коцюбинського / Дмитро Міщенко. – К.: Держлітвидав України, 1957. – 177 с.: іл., портр.
* ЗА ПІВДОБИ до капітуляції: оповідання: [в т. ч. вміщена коротка біогр. довідка автора] / Дмитро Міщенко // Пам’ять серця:1941-1945: альманах. – К., 2007. – Вип. 9.- С. 308-312.
* БЕРЕГИНЯ: оповідання / Дмитро Міщенко // Дніпро. – 2006. - № 5/6. – С. 72-79.
* І СТАНЕШ ти шукать її сліди …: роман / Дмитро Міщенко // Вітчизна. – 2005. – № 5/6. – С. 15-47; № 7/8. – С. 15-75.
* ОПОВІДАННЯ / Дмитро Міщенко // Дніпро. – 2007. - № 3/4. – С. 73-84.
* СПОГАДИ; Батальйони необмундированих: (урив. із повісті) / Дмитро Міщенко // Дніпро. – 2010. - № 5. – С. 69-73.
* ТІТКА Фаня з соціалізму: історія нашого сучасника / Дмитро Міщенко // Вітчизна. – 2007. - № 1/2. – С. 88-98.
* СЛЬОЗА з очей карих: [про кн. „Лукавий сон” М. Братана] / Дмитро Міщенко // Кахов. зоря. – 2008. – 20 берез. (№ 23/24); Літ. Україна. – 2008. - 7 лют.(№ 5). – С. 4.
* «Згубні вітри над оазою» (журнальний варіант – «Між Сціллою і Харибдою»). – 1997.

Творчі особливості письменника Міщенка

   Перші друковані твори Дмитра Міщенка побачили світ у 1949 р., а перша збірка оповідань "Сини моря" - у 1955-му. В 1957 р. письменник публікує монографію "Розвиток реалізму у творчості Михайла Коцюбинського", а в 1959-му - історичний роман "Сіверяни". Критика прихильно відгукнулася про збірку оповідань "Сини моря", та ще прихильніше - про роман "Сіверяни". Це спонукало й надалі працювати в художньому освоєнні історичного минулого, але обставини не посприяли здійсненню тих намірів. Орієнтація тодішньої літературної громадськості на сучасність і тільки на сучасність не могла не позначитись на подальших творчих пошуках письменника. Якийсь час Дмитро Міщенко працює в жанрі оповідання ( збірки "Весняна повінь", "Батьківська лінія", "Доля поета", "Очі дівочі", "Шибеники"). Лише згодом у його доробку з'являються ширші полотна - повісті "Ніна Сагайдак", "У морі затишку немає", "Особисто відповідальний", "Віра, надія, любов", "Друге заміжжя". Наявінсть цензури, партійний нагляд за діяльністю творців художніх цінностей сковували ініціативу, багатьох змушували задовольнятися темою війни, ялозити в різних варіантах теми праці. Дмитро Міщенко не розмінюється на давно і всім відоме, по-своєму ставиться до вимог системи й уміло вишукує в буднях сучасності важливі проблеми суспільного життя. У 1963 р. у книжкових крамницях з'являється роман "Чому не сходяться дороги", у 1967 р. - "Вітри приносять грозу". У кожному з цих творів своєрідно відтворено ту пагубу в суспільному житті людей, про яку серед літературної громадськості піде доволі жвава розмова лише через багато років, - мається на увазі пагуба бездуховністі. Тоді ж публікується на сторінках журналу "Вітчизна" і повість "Батальйон необмундированих", яка набула серед громадськості широкого розголосу, а пізніше саме ця повість і роман "Хліб наш насущний" (про голодомор 1932-33 рр.) стали вирішальними, коли йшлося про відзначення творчого доробку Дмитра Міщенка Державною премією України ім. Т.Г.Шевченка. Не залишилися поза увагою як громадськості, так і читачів і романи "Найвищий закон", "Честь роду", в яких голосно промовляло торжество людського і людяного в умовах війни, перших повоєнних літ. Полемічні пристрасті в роки перебудови, в т.ч. і в галузі літератури, мистецтва, не змогли залишити байдужими і Дмитра Міщенка, в усякому разі, саме у 80-х роках він знову повертається до художнього освоєння історичного минулого свого народу. У 1983-1987 рр. виходить у світ його знакова трилогія - романи "Синьоока Тивер", "Лихі літа ойкумени", "Розплата", у 1990-му - "Полювання на жар-птицю", у 1993-му - "Бунтівний князь", у 1997-му - "Згубні вітри над оазою" (журнальний варіант - між Сціллою і Харибдою"), "Не полишу тебе самотньою", в журналах "Криниця", "Київ", "Дніпро", "Вітчизна" друкуються повісті "Sic volo ceasar", "Відлуння Лисої гори", історичні повісті "Останній подвиг невольника", "Дике поле", роман "І станеш ти шукать її сліди". Нині письменник часто виступає у пресі з публіцистичними статтями, друкує оповідання, повісті на злободенні теми із життя людей незалежної України.
Перша його книга „Сини моря” побачила світ у 1955 році. Тема сучасності переважала в творах письменника 50-70-х років. Оскільки твори ці були наслідком чесної письменницької праці, вони не втрачають свого художнього значення і в оновленій обстановці нашого буття.
Поважне місце у творчому доробку Д. Міщенка посідають твори воєнної тематики. Відзначені премією ім. О. Фадєєва повісті „Особисто відповідальний”, „Батальон необмундированих”, роман „Найвищий закон”.
Романи історичної трилогії „Синьоока Тивер”, „Лихі літа ойкумени”, „Розплата” характеризуються чіткістю часової конкретизації, яку можна простежити в структурі творів, зокрема у віднесеності дії до історичних орієнтирів, реалій, дат та у відтворенні циклічного часу (пір року, добової пори тощо). Історичний фактаж, на якому базувався задум письменника, зобов’язував дотримуватися зафіксованих літописами та дослідженнями історіографії конкретних географічних топосів. Відтворений час спонукав слов’янські племена до об’єднання з метою збереження від уярмлення сильнішим народом. У центрі трилогії (особливо роман „Розплата”) саме боротьба слов’янства проти кочових племен аварів. На сторінках історичної трилогії письменник яскраво зобразив, як наростав опір аварській політиці насильства. Детальні описи підготовки до битв, атмосфера переговорів між вождями тиверців, дулібів, древлян, полян та інших, досягнення ними домовленостей та узгодженості у своїх діях несуть ідею єдності у боротьбі східних слов’ян.
Д. Міщенко прагнув розкрити внутрішні закономірності історичного процесу, спільні для всього слов’янського світу. Він простежив логіку соціально-економічного й політичного розвитку, яка неминуче вела до створення держави східних слов’ян – Київської Русі.
Історична трилогія Д. Міщенка органічно поєднує ремініс-ценції з історичних джерел, сюжетні дії реальних історичних постатей, художню інтерпретацію етнографічних та культуро-логічних документальних матеріалів з авторською вигадкою, еле-ментами пригодницьких романів, любовною романтикою тощо.

Інформацію взято з сайту Хати-читальні м. Запоріжжя: https://sites.google.com/site/hatachitalnazaporizza/pismennki-zaporizskogo-krau/misenko-dmitro